ЧЕРГУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. чергува́ти, чергува́тися. На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (Чорн., Потік.., 1950, 296); Раціональне чергування діяльності і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими — важливий принцип високої працездатності людини, зайнятої напруженою розумовою працею (Наука.., 10, 1956, 16); Ландшафт лісостепу — парковий і характерний чергуванням лісі! й степу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7).
Здава́ти (зда́ти) чергува́ння див. здава́ти.
2. лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів і їхніх форм, взаємна заміна їх. Чергування голосних у коренях дієслів сучасної української мови служить одним із засобів вираження видових відтінків значення дієслівних форм (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 302.