ЧЕСТОЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що честолю́бство. Блискуча мрія блискавкою мигнула в голові отця Палладія й розворушила його честолюбність і потяг до слави (Н.-Лев., III, 1956, 382); Честолюбність! Ні, ради честолюбності він ніколи не згодився б ризикувати життям (Гончар, III, 1959, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 316.