ЧИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., фам. Повільно й довго щось розв’язувати, робити, возитися з чимось. Санітари підійшли до підводи, на мить насторожено обернулись, прислухаючись до заходу..— Не чикайтесь! — підігнав їх начальник шпиталю (Стельмах, Правда.., 1961, 8); — Проба на четвертий розряд. Молодець, комсомолець так і мусить працювати. Нічого тут довго чикатися, четвертий розряд і все (Собко, Звич. життя, 1957, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 322.