ЧИРО́К1, рка́, ч. Те саме, що чи́рка1. Чирок летів уподовж плеса, трохи навкіс од Ярослава, він упав на драговиння метрів за десять від човна (Мушк., День.., 1967, 74).
ЧИРО́К2, рку́, ч., діал. Пестл. до чир2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 328.