ЧИСЛЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до числе́нний. Безладні орди напівдиких племен, народжених під тропічним сонцем, жахали ворога своєю численністю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 552); [Тиміш Забуга:] Я взнав численність їхнього війська, їх всього дев’ять тисяч (Мокр., П’єси, 1959, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 329.