ЧИСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч., бот. (Stachys L.). Трав’яниста рослина родини губоцвітих, квітки якої зібрані в колосоподібні суцвіття. Біла та рожева конюшина, волошка лучна, кульбаба, шавлія, чистець прямий тощо можуть давати значний взяток для бджіл (Колг. енц., II, 1950, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 331.