ЧИ́СТИК1, а, ч., орн. Те само, що чисту́н1.
ЧИ́СТИК2, а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик. Очищати сошники від налиплої землі і рослинних залишків можна тільки з допомогою чистиків з дерев’яними держаками певної довжини (Механ. і електриф.., 1953, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 333.