ЧЛЕ́ННИЙ, а, е.
1. спец. Те саме, що члени́стий.
2. лінгв. Який має повну форму. Прикметники української мови мають повну і коротку (або членну і нечленну) форму (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 344.