ЧЛЕНОРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який вимовляється роздільно, виразно членується (перев. про мову, звуки мови). Поступово людська мова почала розвиватись: звуки її ставали більш членороздільними, кількість слів збільшувалась (Іст. стар. світу, 1957, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 344.