ЧОРНОГО́РЦІ, ів, мн. (одн. чорного́рець, рця, ч.; чорного́рка, и, ж.). Південнослов’янський народ, що становить основне населення Чорногорії, яка входить до складу Югославії; представники цього народу. Югославію населяють споріднені між собою народи південнослов’янської групи: серби, хорвати, словенці, босняки, македонці, чорногорці (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 45); Чорногорець зараз кинувсь до свого побратима (П. Куліш, Вибр., 1969, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 358.