ЧОРНОМО́РДИЙ, а, е.
1. Який має чорну шерсть на морді; з чорною мордою.
2. розм. Те саме, що чорнови́дий. Я бачу крізь листя каштана, як вилазить з кабіни [крана] отой чорномордий, що скалив зуби (Речм., Твій побратим, 1962, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 359.