ЧОТИРИНО́ГИЙ, а, е. Який має чотири ноги (перев. епітет до тварини). Всередині свинарні по обидва боки ліпилися сяк-так змайстровані станки з поламаними дошками, звідки визирали чотириногі мешканці (Добр., Тече річка.., 1961, 36); *Образно. Не чотиринога — двонога небезпека підповзала. Із-за болотяного оситнягу.. підходив сам хазяїн — Кіндрат Комар (Ковінька, Кутя.., 1960, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 368.