ЧОТИРИРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який здійснюється, виконується протягом чотирьох років, триває чотири роки. Чотирирічна перерва в навчанні; // Розрахований на чотири роки, строком на чотири роки. За півтора року Володимир Ілліч самостійно вивчив увесь чотирирічний університетський курс (Біогр. Леніна, 1955, 12).
2. Віком чотири роки. — Підщепі черемхи п’ять років, а вічко щепи ми взяли в чотирирічного дерева (Довж., І, 1958, 476); Чотирирічний хлопчик.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 369.