ЧУК-ЧУ́КИ, виг., розм. Уживається під час забавляння дитини як спонукальне слово при частому підкиданні її на руках, ногах. Ой чук-чуки, чуки-на! Наша доня чепурна (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 381.