ЧУМАРЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що чеме́рка. Зима, холод надворі, а в його тільки піджачок та чумарчина (Тесл., Вибр., 1950, 187); Молодець у чумарчині з хвацьким чубом, що падав з-під картуза, жестикулюючи обома руками, про щось захоплено розповідав (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 383.