ЧУМИ́ЗА, и, ж. Зернова і кормова трав’яниста рослина родини злакових. Із зерна чумизи виробляють високоякісні крупи, які за хімічним складом дуже близькі до пшона (Колг. енц., II, 1956, 700); То в одному місці, то в іншому серед рясного проса, високої, як очерет, чумизи, серед рожевих хвиль гречок повільно пливуть комбайни (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 764).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 384.