ЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який добре відчуває що-небудь (про органи чуттів). Думи, думи, як моря припливи, кров у скроні прибоями б’є… І професора вухо чутливе слу-ха серце ліричне моє (Сос., Близька далина, 1960, 177); Ми розмовляли про ніжні пахощі степів, які може відчути лише чутливий ніс тубільця (Ю. Янов., II, 1958, 51); Йому знову хотілося повернутися на ринг, як хочеться літати льотчикові, що втратив ноги, як хочеться скрипалеві доторкнутися до тонкого грифа скрипки чутливими пальцями, які тільки вчора відірвало гранатою (Загреб., Європа. Захід, 1961, 54); Орися повернула до себе обличчя Тимка, поцілувала його в вушко за те, що він такий розумненький, і довго мовчки гладила його пружинисті кучері чутливою, повною ніжності і кохання рукою (Тют., Вир, 1964, 220); // Який відзначається особливою гостротою. Чохов тяжко зітхнув і, обіпершись на вільху, став дрімати, але слух його був гострий і чутливий,не вбитий сном, і той слух спіймав підозрілий шелест (Тют., Вир, 1964, 320); // Здатний реагувати на найменші рухи, коливатися від чого-небудь і т. ін. Сидить Федя один-однісінький та перебирає звичними слухняними пальцями чутливі струни (Ткач, Жди.., 1959, 445); Чутлива павутинка тремтить від подиху (Коп., Лейтенанти, 1947, 78); Безвітря стояло таке, що навіть осичина не лопотіла своїм чутливим листом (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 46); У лісі Левко притримує коні, але і від їхньої ходи чутливі дерева обтрушують крихку сріблясту оздобу (Стельмах, І, 1962, 71); // Який здригається, ворушиться час від часу, тремтить. Тодоска відхилилась, навколо її переляканих уст зразу ж розметалась уся оборка зморщечок, а на чутливому підборідді тіпнулася підківка (Стельмах, І, 1962, 444); Земля духмянилася цвітом, Ронила зорі висота. Горіли щастям і привітом Чутливі Лесині вуста (Воронько, Народження.., 1954, 35).
Чутли́вий сон — неглибокий, сторожкий сон.
2. Який піддається впливу природних, фізичних, хімічних факторів, здатний швидко відчувати що-небудь, реагувати на що-небудь, сприйнятливий до чогось. До останнього часу вважали, що нервова система не чутлива до дії іонізуючого випромінювання (Знання.., 6, 1965, 7); Відзначимо, що людина більш чутлива до підвищення кількості вуглекислоти, ніж тварина (Наука.., 8, 1959, 23); Як відомо, гречка дуже чутлива, особливо під час цвітіння і наливу зерна, до високих температур та посухи або нестачі вологи в грунті і повітрі (Колг. Укр., 4, 1959, 24); Цукрові буряки дуже чутливі до добрив (Хлібороб Укр., 3, 1964, 4).
3. Здатний швидко реагувати на життєві події, факти, явища і т. ін. В час бою начальник штабу повинен бути особливо чутливим до найменших зауважень комдива (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 305); Насторожена й чутлива Катря наче вгадала його намір і непомітно вщипнула за лікоть (Кучер, Трудна любов, 1960, 49); // Здатний тонко відчувати, розуміти навколишнє; з розвиненими художніми смаками, з добрим чуттям. Винятково чутливий до всіх проявів справді прекрасного, він [І.Франко] не міг, природно, пройти повз скарбниці світового живопису та скульптури (Мист., 4, 1956, 2); Син чи донька виростуть людяними, щирими, художньо розвиненими, чутливими до краси, якщо навчити їх бачити світ, придивлятися до речей і знаходити в них зміст і красу (Хлібороб Укр., 5, 1971, 35); Ейзенштейн.. був надзвичайно чутливим до всього істинно талановитого і прекрасного (Мист., 6, 1968, 21); // Здатний легко збуджуватися, хворобливо реагувати на все; вразливий. Жінка була надзвичайно чутлива. Чи гіркі спогади про своє власне дитинство, чи радість за щастя дітей викликали в її добрих очах сльози (Ткач, Черг. завдання, 1951, 99); Мотрона Іванівна жінка вразлива, чутлива, не дає далі Остапові слова вимовити, благає його не вдаватись у журбу (Горд., II, 1959, 300).
4. Сповнений уважного, чулого, доброзичливого ставлення до людей; чуйний. Гуманне, чутливе серце поета вміє знайти краплину людського навіть в такому тупому і дикому представникові низин суспільності, як Бовдур (Коцюб., III, 1956, 38); Дивно, що мати, така чутлива до всього, зараз мовби не хотіла чути його затаєної злоби і чула тільки його, Огієнкове, горе (Гончар, II, 1959, 138); Статний, мускулистий, широкогрудий. Та всупереч такій статурі мав Бомко дуже ніжне й чутливе серце парубоцьке (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 102); Найменший порух думки, натяк, якийсь маленький знак може зачепити всі струни душі, коли та душа співуча й чутлива, мов орга́н (Чаб., Тече вода.., 1961, 148); // Який свідчить про уважність, доброзичливість, чуйне ставлення до кого-небудь; // Сповнений теплих почуттів; чулий.— Ну, що? Чутлива була стріча батька з сином? (Фр., IV, 1950, 40); // Надмірно розчулений; сентиментальний. Пані маршалкова не дуже допитувалася про психічний стан свойого мужа: се була дама практична, не заражена ніяким чутливим романтизмом (Фр., VII, 1951, 337); // Який свідчить про розчуленість, сентиментальність. —Е, що там бавитися чутливими витребеньками! — грубо відказав Едвін (Фр., III, 1950, 169).
5. Здатний швидко відображати, фіксувати зовнішні впливи, зміни, прояви (про прилади, матеріали і т. ін.). На прохання лікарів в Інституті фізики металів сконструювали чутливий магнітометр (Веч. Київ, 7.XII 1966, 4); Вечірнє небо, гори, ліси, відлунюючи той спів, бриніли, як грандіозна чутлива мембрана (Гончар, III, 1959, 94); Світло висот купає твій лайнер, і тебе, і твого супутника патлатого, і запаси чутливої плівки… (Гончар, Циклон, 1970, 5); Всередині його [анероїда] є пружна коробочка, яка не має повітря і дуже чутлива до зміни атмосферного тиску (Фіз. геогр., 5, 1956, 84); Чутливі механізми; Чутливі ваги.
◊ Загра́ти на чутли́вих стру́нках див. стру́нка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 388.