ЧІ́ПКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. чіпки́й. Коли Антон стрічався з його очима, вони одразу ж втрачали свою чіпкість, гостру допитливість і тепліли добродушною усмішкою (Вол., Озеро.., 1959, 155); Чи то молодість, чи комсомольська чіпкість, але з перших же днів хлопець із молодечим завзяттям поринув у роботу (Хлібороб Укр., 4, 1966, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 341.