ЧІПЛЯ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. чіпля́ти 1. Мишуня подумав, що Семен Ларивонович радитиметься з ним про технічні вдосконалення щодо чіпляння сівалок та плугів (Ю. Янов., II, 1954, 135).
2. перен., розм. Настирливе приставання, прискіпування. — Я знаю, чого ти оглядаєшся, чого ти вагаєшся… Є кілька причин: перша — Ніна, друга — моє оте чіпляння до тебе в лісі (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 109); Перед початком свята по залі ходили наглядачі, перевіряли: не лише як зодягнені учні, який назовні вигляд мають, але і те, в якому настрої учень зайшов до зали.. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень (Ле, Хмельницький, І, 1957, 117)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 341.