ШАГОВИ́Й, а́, е́, заст. Прикм. до шаг; // Вартістю один шаг. Перед старим поблідлим обличчям ікон цілими снопами горіли жовті шагові свічечки (Мирний, III, 1954, 318); Перед богами в добру годину щосвята теплилась лампадка, а над людиною тільки раз у житті, коли вона умирала, тремтів вогник шагової чи п’ятикопійчаної свічечки (Стельмах, І, 1962, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 396.