ШАПИ́НКОВИЙ, а, е. Стос. до шапинки. Місцеві прируслові ліси [Полтавської області] протягом весни, літа та осені є найбільш постійним місцем збору шапинкових грибів (Укр. бот. ж., XVII, 2, 1960, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 407.