ШАПКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Вітатися з кимось, знімаючи шапку. Кирило, Пилип, Свирид і ще деякі люде, проходячи вулицею, шапкуються (Кроп., II, 1958, 48); // перед ким, перен. Виявляючи покору, запобігати перед ким-небудь. — А найголовніше,— притишив голос військовий суддя,— там ми самі собі будемо хазяї. Не буде перед ким шапкуватись, ось що… (Добр., Очак. розмир, 1965, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 408.