ША́РИКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ша́рик.
2. спец. Який має шарик чи діє за допомогою шарика. Для забезпечення подачі масла в головну магістраль.. в корпусі фільтра встановлено перепускний шариковий клапан (Автомоб., 1957, 68); Підшипники .. бувають шарикові і роликові (Токарна справа.., 1957, 10); Кожен [кораблебудівник] творить щось своє, робить ніби мале якесь діло: той зварює шви, той перевіряє їх.., той фарбує, високо зіп’явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борту, або пульверизатором насіває фарбу (Гончар, Тронка, 1963, 341); Харківський завод авторучок розпочав масовий випуск шарикових мініатюрних авторучок (Рад. Укр., 27.VІІ 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 412.