ША́РОВИЙ, а, е, діал. Сіро-димчастий (про колір). Гасом, потім гарячою водою з милом шмарували спардек, стара шарова фарба обновлювалась і ставала небесного кольору (Ткач, Жди.., 1959, 12).
ШАРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шару (див. шар1 1, 4). Коли водовмісна порода залягає похило, то джерело виходитиме з одного боку балки, саме з того, де верства залягає вище. Таке джерело називається шаровим (Курс заг. геол., 1947, 127).
∆ Шарови́й обробі́ток, с. г.— обробіток грунту способом шарування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 415.