ША́РПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до ша́рпати. Січневого дня по замерзлих дротах, що, шарпані злим вітром, тужно гуділи в степу, надійшла з райвиконкому до колгоспу "Жовтень" коротка телефонограма (Жур., Звич. турботи, 1960, 95); Мирослава стояла, шарпана страшною сердечною тривогою (Фр., VI, 1951, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 415.