ШАСІ́, невідм., с.
1. Рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв; сукупність всіх механізмів і агрегатів, закріплених на такій рамі. Автомобіль складається з трьох основних частин: кузова, двигуна і шасі (Підручник шофера.., 1960, 7); Для кріплення задніх різальних апаратів до шасі косарки шарнірно прикріплено два крила, які спираються на самовстановлювані колеса (Механ. і електриф.., 1953, 139).
∆ Самохі́дне шасі́ див. самохі́дний.
2. Висувний або нерухомий пристрій з колесами, лижами або поплавцями для зльоту і посадки літака, а також для переміщення його по аеродрому, палубі авіаносця або воді. Удар шасі об рідну землю, яка вигодувала і виплекала тебе,..— цей удар шасі літака не забути ніколи! (Смолич, Після війни, 1947, 94); Якщо шасі першої експериментальної машини мали ще так звані тангентні колеса, то серійні літаки "152" обладнані нормальними передніми збірними шасі, що є технічною новиною (Наука.., 5, 1959, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 419.