ША́ХВА, и, ж. Те саме, що ша́фа. [Палажка:] Та не клопочися! [Xимка:] Які там клопоти? Хліб тут, у шахві (Мирний, I, 1954, 227); Передаючи Оксенові ключі від старих шахов, Іван Кісочка поставив на стіл пляшку самогону (Тют., Вир, 1964, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 422.