ШАХРАЮВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що шахрува́тий. Те, що він говорив, не пов’язувалось з його шахраюватим виглядом і могло здивувать (Голов., Тополя.., 1965, 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 423.