ШВА́ЧЧИН, а, е. Прикм. до шва́чка; належний швачці. Гарна постать її.., здавалось, не потребувала шваччиного мистецтва, бо і найкраще плаття могло тільки приховати цю чудову красу (Томч., Готель.., 1960, 243); Шваччин наперсток.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 427.