ШВИДКОРІ́ЖУЧИЙ, а, е, спец. Те саме, що швидкорі́зальний. Швидкоріжучу інструментальну сталь одержують в результаті сплаву вуглецевої сталі з хромом, вольфрамом, ванадієм та деякими іншими легуючими компонентами (Наука.., 5, 1962, 34); Охолодження інструмента, особливо із швидкоріжучої сталі — це теж безсумнівний резерв підвищення продуктивності (Рад. Укр., 20.III 1963, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 432.