ШВИДКОСТРІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який стріляє з великою швидкістю, частотою (про зброю). Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Янов., II, 1958, 118); Він, певно, не помічав, що весь мокрий, міцно тримав в руках якусь трухляву коріняку, що заміняла швидкострільний кулемет (Збан., Мор. чайка, 1959, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 433.