ШВИ́ДКІСНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шви́дкість 1, 4. Швидкісний режим польоту.
2. Який рухається, діє з великою швидкістю (у З, 4 знач.). — Ви послухайте! — засміялась подруга. — Вона переживає.. Та то ж на швидкісних верстатах [працюють]. То — швидкіс-ни-ки! (Донч., VI, 1957, 338); На Першотравневому заводі сільськогосподарського машинобудування створено рядкову швидкісну жниварку ЖРС-4,9 (Роб. газ., 18.I 1963, 1); Над річкою старий тартак Пахучі сосни ріже й коле. А в небі швидкісний літак Окреслює пунктиром коло (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 63); На зміну гусеничному трактору ДТ-54 прийшов швидкісний трактор з двигуном потужністю 75 кінських сил (Хлібороб Укр., 3,1966, 9); В порту своєї приписки вперше ошвартувалося новозбудоване швидкісне пасажирське судно "Иван Франко" (Рад. Укр., 1.I 1965, 3); Два швидкісних ліфти виноситимуть пасажирів на висоту 27 метрів (Знання.., 7, 1967, 31); // Признач. для швидкого пересування. Відкривається швидкісна лінія Хабаровськ-Маріїнськ, на якій вперше курсуватиме пасажирське судно на підводних крилах "Метеор" (Веч. Київ, 27. IV 1966, 1).
3. Який відзначається прискореним темпом (про дію, процес і т. ін.). Для мене дорогий він, цей дім на Хрещатику, тим, що його ми будували швидкісним поточним методом (Кучер, Дорога.., 1958, 51); Розміщення рослин і рельєф поля мають значний вплив на продуктивність агрегату при швидкісній роботі (Хлібороб Укр., 12, 1964, 19); // Який здійснюється, виконується інтенсивно, у прискореному темпі. Методом швидкісної прицільної стрільби з мінометів, що його недавно запропонував Черниш, уже зацікавилося вище командування (Гончар, І, 1954, 343); Сьогодні знов зміна провела швидкісну плавку і видала сталь високої якості (Хижняк, Невгамовна, 1961, 237); Швидкісна обробка металів одержала широке розповсюдження в машинобудуванні і у виробництві різального інструменту (Технол. різального інстр., 1959, 158); За останні роки будівельно-монтажні організації Української РСР набули чималого досвіду швидкісного будівництва (Ком. Укр., 6,1960, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 430.