ШЕЛА́К, у, ч. Смолиста речовина, яку виділяють молоді пагони деяких тропічних рослин; використовується для виготовлення лаків, фарб, сургучу, пластмаси і т. ін.; // Рослини, що містять цю смолу. Самі по собі плантації шелаку не потребують особливого догляду (Веч. Київ, 26.II 1970, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 436.