Слово "шелеп" - пояснення

ШЕЛЕ́П¹, виг.

1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння і т. ін.

2. розм. Уживається як присудок за знач. шеле́пнути 2. Шелеп щастя в хату! (Укр.. присл.., 1963, 32).

ШЕЛЕ́П², у, діал. Шум; // Шарудіння.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 436.