ШЕ́ЛЯГ, а, ч. Старовинна найдрібніша польська монета. Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис, 1864, № 6902); Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч., II, 1963, 98); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (Тулуб., Людолови, І, 1957, 39).
◊ До [оста́ннього] ше́ляга — те саме, що До [оста́нньої] копі́йки (див. копі́йка). З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Стельмах, І, 1962, 208); Не ва́ртий [ла́маного] ше́ляга див. ва́ртий; Ні (ані́) ше́ляга; Ні (ані́, і, й) [ла́маного, зла́маного] ше́ляга [за душе́ю] [нема́є, не ма́ти, не було́]; [Бу́ти] без ше́ляга [за душе́ю] — зовсім немає (не було) грошей. — Давай гроші! — Де мені їх взяти? Ні шеляга; я панською Ласкою багатий (Шевч., I, 1963, 85); — Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільйонів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (Тулуб. Людолови, І, 1957, 14); На Дмитра Мартин навіть не думав про черевики, бо ж не було й зламаного шеляга коло хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 115); В самого Максима не було й шеляга за душею… (Мирний, I, 1949, 222); Скажу тобі, що у мене було невимовно тяжке почуття при виїзді п. Кривинюка за кордон: він бігав по Києву за позичкою, я мусила дивитись на се і пальцем не рушити, бо не маю ні шеляга (Л. Укр., V, 1956, 380); — Та повернувся [ дід Дунай], наче з Сибіру: за душею ні шеляга — все проїздив (Стельмах, І, 1962, 419); Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею-його зять, та ще обидва будуть на карку у нього?.. (Досв., Гюлле,1961, 87); Ні (ані́, й) ше́ляга не да́ти (не заплати́ти і т. ін.) — зовсім не дати, не заплатити грошей. [Настя:] Не дам тобі ані шеляга (Кроп., II, 1958, 60); — Ану, ану, може там буде щось і про воєнних погорільців, — піддав і Штефан, якому не дав ніхто й шеляга за спалену хату (Козл., Ю. Крук, 1957, 347); Жаднюга пан, звикши все мати на дурничку, не заплатив ані шеляга колишньому кріпакові (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 23); Ні (і) на ше́ляг, перев. з запереч. дієсл. зовсім, ніскільки. Довелось [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Шевч., II, 1963, 200); — Гордості в мене ні на шеляг нема (Довж., І, 1958, 423).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 438.