ШЕРЕТО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до шеретува́ти; // у знач. прикм. Який обібрали від лузги шеретівкою (перев. про зерно, насіння). В шеретованому насінні повинно бути не більше як 3% нешеретованого і 5% січки, тобто роздрібненого ядра (Екстр. метод доб. олії.., 1958, 17); Випічка хліба з житнього оббивного борошна знизилася на 1970 рік до 72,5 процента. Проте випуск короваїв із житнього шеретованого (високої якості) становить 187 процентів (Веч. Київ, 9.XII 1970, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 443.