ШЕРСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шерсти́на. Вибігло зайченя, стрибнуло раз, удруге і сіло, насторочивши вушка. Шерстинки на йому аж блищали від місяця (Гр., І, 1963, 298).
◊ Ні шерсти́нки — те саме, що Ні шерсти́ни (див. шерсти́на). — А що він з тієї чесності має? Десять пальців на руках і ні одної шерстинки в хазяйстві? (Стельмах, II, 1962, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 444.