ШЕСТИКРИ́ЛИЙ, а, е. Який має три пари крил (перев. про міфічні істоти — серафимів, змій і т. ін.). — Цей чудовий світлий край був би, може, й справді рай.. Та сюди у давні роки володар з’явивсь жорстокий — лютий згубник-лиходій, шестикрилий хижий змій (Забіла, У.. світ, 1960, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 447.