ШЕСТИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має шість поверхів. Шестиповерховий будинок готелю, до якого підвіз мене шофер, вражав своєю легкістю (Трубл., III, 1956, 272); // Який має таку висоту, як будинок з шести поверхів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 448.