ШЕСТИПУДО́ВИЙ, а, е. Який має вагу шість пудів. На елеваторі могла вона виносити по трапу аж на саму гору шестипудовий чувал без відпочинку, не збавляючи кроку (Тют., Вир, 1964, 155); // Який уміщує шість пудів чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 448.