ШИЛОВИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що шилува́тий. Листочки-обгортки [татарника] нижні шиловидні, колючі, зовнішні з них настовбурчені (Лікар, рослини.., 1958, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 452.