ШИ́ННИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості. 85 процентів продукції ярославських шинників атестовано державним Знаком якості (Роб. газ., 19.IX 1976, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 454.