ШИРОКОКРИ́СИЙ, а, е. Який має широкі криси (про капелюх, бриль); крисатий. Нестор.. поклав свій білий ширококрисий капелюх коло Мані на сходи (Коб., III, 1956, 165); Людина у цивільному нижче нап’яла на чоло ширококрисий капелюх (Рибак. Час.., 1960, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 460.