ШИРОКОЛИСТИЙ, а, е. Який має широке листя. На горі стоять палати. Неначе диво. А кругом Широколистії тополі (Шевч., II, 1963, 25); Червоні пасма ліщини обрамляли, велику площу води з усіх боків, а береги були вкриті широколистим лататтям (Чаб., Тече вода.., 1961, 45); У мішаних лісах разом з хвойними деревами, а також з березою та осикою ростуть широколисті дерева — дуб, клен, липа, ясен, граб, бук (Фіз. геогр.., 6, 1957, 40); // Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Жасмин широколистий; // рідко. Який має аркуші широкого формату. Артем Григорович, мабуть, щось пригадав і почав швидко писати в широколистому блокноті (Гур., Наша молодість, 1949, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 460.