ШКУ́ЛЬНО, присл., діал. Те саме, що шку́лко; // у знач. присудк. сл. — Твоя мама — чиста сатана. Вона не дасть мені спокою цілий вік! Ой, шкульно ж мені/-говорив зять до Надезі (Н.-Лев., III, 1956,201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 484.