ШЛАФРО́К, а, ч., заст. Домашній халат. В довгому шлафроці.., з білою хустинкою на голові.., виглянув Пшепшинський (Н.-Лев., І, 1956, 197); Вирішив [Таубенфельд] одягнути шлафрок, старовинний дідівський шлафрок, шовковий, густо прострочений зверху донизу, з важкими атласними закаврашами на рукавах (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 488.