Слово "шмаття" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШМА́ТТЯ, я, с., збірн.

1. Шматки чого-небудь. Невеликий, пане-браття. Жрець я Гелікона, Бо тримаю тільки шмаття 3 кобзи Аполлона (Манж., Тв., 1955, 217); Рудий чоловік тоді взяв молот — гуп!.. Аж іскри по кузні, аж іржаве шмаття заліза по полицях ожило — задзвеніло (Головко, II, 1957, 15); Низько над морем мчали розірвані на шмаття хмари (Скл., Святослав, 1959, 335); Неголені бороди і вуса скидаються на шмаття повстини, а не на людське волосся (Тулуб, Людолови, II, 1957, 116); Сиджу, зігнувшись над своєю торбою-мандрівницею, похапцем різне паперове шмаття в дорогу переглядаю (Вас., II, 1959, 70); Десь на селі.. перекликалися собаки й гасало шмаття пісень (Головко, І, 1957, 79).

Розрива́ти (розірва́ти, рва́ти і т. ін.) на шма́ття — вибухом, кулями і т. ін. руйнувати, розтрощувати щось на частини, шматки. Гвинтівочні постріли розривали на шмаття ранковий туман, що клубочився над річкою (Цюпа, Три явори, 1958, 19); Залізна руда.. її рвали на шмаття грімкою вибухівкою в тисячолітньому ложі, безжально мололи на м’яке червоне борошно (Загреб., Спека, 1961, 110); Нараз з глибини німецьких позицій вдарили важкі міномети, сердито й глухо довбонули залізними кувалдами землю, рвучи все на шмаття, не добираючи, де свої, а де чужі (Цюпа, Добротворець, 1971, 3).

2. розм. Білизна. Якийсь дід з одному шматті, розхристаний, без шапки, почав лаяти й клясти панів (Коцюб., І, 1955, 257); Тато сидів коло вікна на тапчані, тільки в шматті, розхристаний, аж груднину видно (Свидн., Люборацькі, 1955, 10); Через подвір’я — мотузка, на якій випране шмаття (Тют., Вир, 1964, 425); // Дрантя, лахміття. [Служебка (Виймає з клунка якесь шмаття): ] От шмаття перебратись вам [в’язню] за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам’я (Л. Укр., II, 1951, 189); Увійшов дервіш до хати.. Все на нім брудне, злиденне: Шмаття — дертеє, смердюче (Крим., Вибр., 1965, 109); // Купа одягу, білизни. В бункері було повно мешканців — дітей, жінок, старих. Вони виглядали звідусіль: з кучугур шмаття, з пуховиків, тиснулися по нарах, настелених в три ряди (Гончар, III, 1959, 243); // рідко. Дрібні домашні речі. Гітлерівські солдати грабували різне хатнє шмаття і тягали його в своїх танках і обозах (Панч, В дорозі, 1959, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 501.