ШОВКОПРЯ́Д, а, ч.
1. Метелик, гусінь якого звиває кокони з виділеного слинними залозами шовкового волокна. Гусінь шовкопряда випускає із свого тіла нитку довжиною від 900 до 1000 метрів (Знання.., 1, 1969,28).
∆ Дубо́вий шовкопря́д — метелик, якого розводять для одержання грубого шовку. Для вигодовування дубового шовкопряда використовують дубові ліси природного походження (Колг. енц., II, 1956, 771); Шовко́вицевий шовкопря́д див. шовко́вицевий.
2. Різновид шкідників та їх гусені родини цих метеликів, що поїдає листя та хвою дерев. Шкода від шовкопряда не піддається обліку: втрачається деревина, з тайги тікає білка, соболь, цінні промислові звірі (Веч. Київ, 23.XII 1968, 4).
∆ Непа́рний шовкопря́д див. непа́рний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 507.