Слово "шолудивник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШОЛУДИ́ВНИК, а, ч. Багаторічна трав’яниста отруйна рослина родини ранникових з яскравим цвітінням, що використовується в народній медицині як сечогінний і протипаразитний засіб. Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця.., і шолудивник з дрібненьким листям, півники і їжача голівка та ще багато різних квітів і стеблин (Збан., Таємниця.., 1971, 439); Переливаються барви квіток лабазника, дивини фіолетової, піщанки, шолудивника веселого, що дістав свою назву за яскраві пурпурові або часом білуваті квітки, які виглядають з волохатого головчастого суцвіття (По заповідних місцях.., 1960, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 509.