ШО́ЛУДІ, ів, мн., розм. Струпи (перев. на голові); парші. Аби голова, а шолуді будуть (Номис, 1864, № 5428); // Захворювання шкіри. Чума, война [війна], харцизтво, холод. Короста, трясця, парші, голод; За сими ж тут стояли в ряд: Холера, шолуді, бешиха І всі мирянські, знаєш, лиха. Що нас без милості морять (Котл., І, 1952, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 509.